Полковнику Бугриму В.В. вручено Універсали, відзнаку та поетичну Присвяту

17.10.2009, м. Ромни.

Старійшина Українського козацтва, отаман Роменського районованого козацького товариства, генерал-осавул Г.Ф.Завгородній у присутності генерал-хорунжого О.М.Мирончука та козаків і козачок урочисто вручив Універсали та відзнаку полковнику Бугриму В.В. та свою поетичну Присвяту:

Полковнику Українського козацтва БУГРИМУ Валентину Володимировичу, історику та відкривачу гербів козацьких сіл Роменщини та Сумщини, академіку, землякові з нагоди Покрови та присвоєння нового звання:

Слова Шекспіра не забути:

„Нам бути – чи не бути”.

Але говорить мудро нам,

Безсмертний перс Омар Хайям,

В його словах сакральна суть,

Що навіть якщо - „буть”,

Т0 - лиш одному не припало,

Ніж разом з ким попало.

Мені ж вдалась доля моя,

Бо вже давно з Бугримом я.

Не з ким-небудь, не з ким попало,

Козакувать мені припало,

З Бугримом я, з Бугримом ми –

Роменські щирі побратими.

То - честь для нас у ньому мати,

Суддю козацького і дипломата,

Постійного в столиці делегата -

Роменця, козака і брата.

То ж бути, бути, бути нам!

Вкраїнським славним козакам!

Хай знають всі: не з ким-небудь,

З Бугримом Валентином буть!

Відтак – віншуєм, пане брате!

Козацьке товариство дуже раде:

І бачити тебе й вітати,

Вкраїні разом слугувати...

З усим козацьким товариством - отаман, генерал-осавул, старійшина Українського козацтва - Георгій Завгородній

14 жовтня 2009 р. м. Ромни. Прочитано і вручено 17.Х.09 у Ромні, у присутності козаків і козачок та генерал-хорунжого Мирончука О.М., на його садибі по вул. Щорса.

Цього ж дня присутні привітали генерал-хорунжого Олександра Миколайовича Мирончука з Днем народження , зібравшись на його садибі.

Полковник УК, академік Бугрим В.В. зачитав ексклюзивну поемосвяту і вручив йому поетичну збірку „Присвяти”. Чудово-козацьке застілля...

Відбувся локальний шах-турнір...

Дійсному полковникові – нині генерал-хорунжому Українського козацтва, побратиму, інтелектуальному партнеру з шахів, справжньо-гуманному мисливцю - Олександру Миколайовичу МИРОНЧУКУ – у день присвоєння генерала з трансформацією на День народження:

(1) Ти справжнім був військовим, (2) Був вірним завжди ти Присязі -

ракетним ділом володів... і в Україні, і в Союзі:

Та гени проявились по-новому, бо ставив лицарство своє,

бо – від козацтва родовід. понад усе, що в тебе є.

(3) Завершивши тривалу службу,

завів із нами славну дружбу.

Роменське товариство будував,

до купи козаків всіх гуртував.

Розумний, гарний ти козак,

у нашім товаристві, як мастак.

(4) І не дивився я у воду

(що інколи-таки бувало),

насправді, заслужив ти нагороду:

удруге в краї – генерала.

[ Найперше - генерала-осавула

у 90-і в Завгороднього вже було ]

(5) Тому сам Завгородній отаман

вручив Наказ, що підписав гетьман.

Віднині Мирончук – полковник дужий -

є справжній генерал-хорунжий!

6 квітня, 17 жовтня 2009 р. Київ-Ромен